Місто Рівне розташоване на берегах річки Усті в західній частині України, відоме як культурний, історичний і економічний центр області. Історія храмів Рівненщини сповнена трагічними сторінками: національна боротьба містян за незалежність під проводом гетьмана Хмельницького, утиски Російської імперії, війни проти польської шляхти, голод та визволення від фашистських окупантів. Але всі відлуння випробовувань храми Рівне витримали і зберегли до наших днів героїчний і духовний спадок регіону.
Храми та собори в Рівному – ТОП 7
1. Свято-Покровський кафедральний собор
Закладений ще у 1990 році Святійшим Патріархом Київським і всієї України Мстиславом. Розташований на вулиці Соборній, 6 в історичній частині міста, де знаходяться найстаріші храми Рівненщини. Висота споруди сягає 55 метрів, довжина становить 51 метр, а ширина — 42 метри. Головний купол символізує Ісуса Христа, а дванадцять менших куполів — апостолів,. Окрім цього, є ще вісім малих куполів, які разом створюють унікальну композицію, що видніється з різних куточків міста. Важливо зазначити, що в архітектурі збережені характерні риси українського стилю. Золотий Тризуб із хрестом на фронтоні, вітражні вікна з хрестами у вигляді орнаментів, натхнених волинськими рушниками та стіни ніжно-біло-блакитного кольору підкреслюють національну ідентичність святині.
Нижні та верхні палати здатні вмістити понад 3 тисячі вірян кожна. Передбачені підйомники для зручності літніх людей і людей з обмеженими можливостями. При соборі діє дитяча недільна школа, функціонує медпункт, бібліотека, музей, приміщення для репетицій церковного хору. На території поховані визначні громадські діячі: митрополит Рівненський і Острозький Даниїл, який відійшов у вічність у 2005 році, та Василь Червоній, староста собору та член Вищої Церковної Ради УПЦ КП, що помер у 2009 році. Відкритий щоденно, богослужіння проводяться вранці і ввечері. Доїхати зручно на маршрутках №38, 47.
2. Воскресенський собор
З’явився на карті міста у непростих умовах. Перший храм, збудований із дерева, постає ще в далекому 1781 році. Однак через кілька десятиліть його спіткала трагедія: пожежа знищила святиню, залишивши тільки згадки в серцях вірян. І тільки наприкінці XIX століття з’явилася можливість побудувати новий собор, коли імператор Олександр III перебував у Рівному під час великих військових маневрів. Саме тоді він разом із архієпископом Волинським Модестом у 1890 році заклав перший камінь у фундамент майбутньої святині.
Побудований у хрестовокупольному стилі: п’ять куполів символізують святість і силу православної віри. Складається з двох рівнів. Верхній належить Українській автокефальній церкві, тоді як у нижньому храмі розташувалася Українська православна церква Московського патріархату. Дістатися до нього можна з будь-якої частини міста на маршрутках 35, 61, 38.
3. Стефанівська церква
Розташована на найстарішому цвинтарі, відомому під назвою «Грабник». З’явилася завдяки щедрості генеральші Катерини Красовської у 1849 році. Вона побудувала її на могилі свого покійного чоловіка, генерала Стефана Красовського, вклавши в його спорудження тисячу карбованців. Освячення відбулося 23 лютого 1850 року.
Архітектурно побудована у стилі класицизму. Її чіткі пропорції і хрещата форма відображають витонченість цього стилю. Дерев’яні стіни, прикрашені дзвіницею, гармонійно поєднуються з навколишньою природою старовинного цвинтаря.
«Грабник» — місце особливе, оскільки воно стало останнім притулком багатьох відомих людей, зокрема родичів письменника Володимира Короленка. Цвинтар оточений густими грабами, які й дали назву цій території. Раніше вхід на кладовище прикрашали масивні ковані ворота, виконані ще наприкінці XVIII — на початку XIX століття.
У 1990-х роках Стефанівська церква стала першою в Рівному, що увійшла до юрисдикції Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). Вона залишилася вірною заповітам Патріархів Мстислава і Димитрія, зберігаючи спадщину цих духовних лідерів. Сам Патріарх Мстислав відвідував її під час своїх приїздів. До храму легко доїхати міським транспортом №35, 38 або 47.
4. Троїцька церква
Знаходиться на вулиці Басівкутській, 60, поблизу мальовничого озера Басів Кут. Архітектурний задум Свято-Троїцької церкви був натхненний храмом на скиті Почаївської Лаври, адже жителі Басового Кута часто відвідували цю відому святиню. Церква і дзвіниця були спроектовані як єдине ціле, що було рідкістю для храмів тієї епохи. Урочисте освячення відбулося у 1906 році на свято Трійці, і того ж дня було посаджено дуб, який досі прикрашає територію і є живим свідком минулих подій.
Церква не лише є духовним осередком, а й пам’яткою архітектури місцевого значення, яку відреставрували до її 100-річчя у 2006 році. Оригінальний чотириярусний іконостас всередині зберігся до наших днів. Працює щоденно, добратися зручно на автобусах №38, №42 та №44.
5. Костел Св. Антонія
Повна назва — Костел Різдва Пресвятої Діви Марії і Антонія Падуанського, нині відомий як Органний зал Рівненської філармонії. Будівництво неоготичної споруди розпочалося у 1858 році і тривало майже 40 років. Під час закладення 30 вересня 1858 року біля центрального вівтаря була вмурована срібна табличка, яка увіковічнила імена князів Любомирських, що були присутні на церемонії, зокрема Казимира, Зінаїди, Станіслава і Марії. Автором проекту виступив польський архітектор Костянтин Войцеховський.
Фундатор храму, князь Казимир Любомирський, не дожив до завершення будівництва і помер у 1871 році. Його справу продовжив князь Роман Сангушко, виділяючи кошти із благодійного фонду на завершення робіт. Храм був урочисто освячений 7 жовтня 1900 року, проте на цьому його історія не закінчилася. Під час Першої світової війни будівля зазнала пошкоджень, і в 1922 році костел освятили вдруге. Після реставрації у вікнах з’явилися чудові кольорові вітражі, які ще більше підкреслили найкрасивіші храми Рівненщини.
Найвизначніша реліквія— ікона «Богородиця з Дитям», що датується XVII століттям. Ікона довгий час вважалася втраченою після закриття храму, але у 2022 році її виявили у Польщі. Зараз вона зберігається у костелі в Моково. До Рівного привезли лише копію, яку помістили у храмі апостолів Петра і Павла. Дістатися зручно маршрутками №35 та №39.
6. Успенська церква
Унікальна пам’ятка волинської школи дерев’яного зодчества XVIII століття, зведена у 1756 році коштом місцевих парафіян на вулиці Шевченка. Архітектурно вирізняється тридільним планом і відсутністю металевих цвяхів у конструкції. Стоїть на міцному кам’яному фундаменті. Особливістю споруди є невисокий ліхтарик з шоломоподібним завершенням, що підноситься над центральним зрубом. Дахи вкриті оцинкованим залізом, і хоча це не первісне покриття, воно гармонійно вписується у загальний вигляд. Іконостас у стилі бароко, створений у 1784 році невідомим майстром, прикрашає внутрішній простір. Витончені розписи та різьблення ікон, оздоблені золотом і сріблом.
Народні перекази свідчать, що перед важливими битвами до церкви звертався з молитвами Іван Гонта, один із керівників повстання на Правобережній Україні. Окрім того, у храмі зберігалися давні святині, зокрема рукописне Євангеліє 1634 року.
Особливої уваги заслуговує двоярусна дерев’яна дзвіниця, яка стоїть неподалік і завершується восьмигранною банею. У XVIII столітті в церкві існував так званий «ланцюг моральних устоїв», до якого приковували грішників для публічного спокутування провин. Сьогодні є діючим храмом, де щоденно проводяться богослужіння.
7. Свято-Покровський жіночий монастир (Гоща)
Заснований ще у 1620 році, має давню історію, яка бере початок із часів, коли Корець був важливим стратегічним та культурним осередком Волині.
Спочатку це був Францисканський монастир, зведений коштом князя Яна-Кароля Корецького, каштеляна волинського. Пізніше, у 1830 році, комплекс було передано православній церкві, і тут утворили Свято-Троїцький жіночий монастир. Упродовж віків неодноразово перебудовувався, набуваючи нових рис. Архітектурний ансамбль нині включає Троїцьку церкву, келії, теплу церкву Іоанна Предтечі і триярусну дзвіницю. Споруди утворюють єдиний архітектурний ансамбль, що відображає мистецькі впливи XVII-XVIII століть, із помітними елементами барокової і московської архітектури.
Монастир зберіг цікаві факти про храми Рівненщини. Наприклад, у церкві зберігається чудотворна ікона Божої Матері «Споручниця грішних», яка вважається святинею, до якої приїжджають паломники з усієї України. Крім того, на території розташована могила графині Анни Андро, відомої в літературній історії завдяки Олександру Пушкіну. Великий поет присвятив їй кілька своїх віршів, хоча їхня історія кохання так і не завершилася шлюбом, адже мати Анни не дала згоди на цей союз. Графиня Андро підтримувала монастир як благодійниця, і ця сторінка історії додає місцю особливого шарму.
Оточений мальовничими ландшафтами: з півдня його захищає ставок, а з заходу — болотисті луки. Комплекс був укріплений кам’яним муром, окремі ділянки якого збереглися донині. Із півночі та сходу територію захищав глибокий рів, який наповнювали водою зі ставка, створюючи оборонну лінію. Сьогодні від дерев’яного моста, що вів через рів, залишився земляний насип, а вхід до монастиря прикрашає велична брама-дзвіниця.
Монастир ніколи не зачинявся навіть у радянські часи, що є великою рідкістю серед українських обителей. Його духовне життя не припинялося, а у 90-х роках XX століття монастир узявся за реставрацію залишків Воскресенського монастиря, який колись належав греко-католицькому ордену василіан.
Знаходиться за адресою: м. Корець, вул. Київська. Від Києва це лише 252 км, і добратися сюди легко з траси Київ – Чоп, яка проходить поруч. До Корця курсують рейсові автобуси і маршрутки з Рівного, Новоград-Волинського.
Як дістатися до храмів Рівненщини? Собори Рівне і більшість святинь знаходяться в центрі, то ж дійти до них можна пішки. Якщо ви знаходиться на околиці варто скористатися таксі або громадським транспортом.
Більше про цікаві місця Рівного та області читайте в рубриці Туризм на нашому порталі.
