Західноукраїнське Полісся є унікальним краєм, в якого є свої загадки, таємниці та локації, зовсім незвичні для ока допитливого мандрівника.
Одним із відповідних див є білі гори, що знаходяться на Рівненщині. Про даний об’єкт, який буквально заворожує своїм мальовничим виглядом, його зростаючу популярність у туристів та деякі «підводні камені» розповідається в цій статті.
Де розташована локація та як вона утворилася?
Такий унікальний в своєму роді гірський масив віддаляє від Рівного всього пара десятків кілометрів. Знайти його можна неподалік населеного пункту Рубче.
Примітно, що творцем даного об’єкту, який нині викликає жвавий інтерес у численних любителів фотосесій, стала зовсім не природа. Своїй появі ці дивні гори зобов’язані людині, точніше, роботі заводу «Рівнеазот».
Це підприємство, що займається виготовленням мінеральних добрив і працює в містечку Городок, яке сусідує з селом Рубче, просто вивантажує відходи у відповідне місце. У результаті утворилися фосфогіпсові терикони, що демонструють величний і ні на що не схожий пейзаж.
З’явилася така рукотворна локація багато років тому, ще за епохи СРСР. Її офіційна назва звучить дуже прозаїчно – звалище фосфогіпсу. Подібні пагорби можна знайти в усіх регіонах роботи азотних підприємств, що спеціалізуються на виробництві фосфорної кислоти. Оскільки спроби науковців знайти практичне застосування відповідним відходам успіху не мали, було вирішено просто вивозити їх, зсипаючи у високі купи.
Територія білих гір поблизу обласного центру Рівненської області охороняється. Проїзд вантажного автотранспорту до неї заборонений. Проте для відвідування звичайними, бажаючими отримати яскраві враження туристами місце, де знаходяться білі гори, доступне – їх звідти охоронці не проганяють.
Небезпека фосфатних гір: правда й міфи
На думку представників місцевої влади, даний туристичний об’єкт суттєво шкідливим для екології та здоров’я його відвідувачів назвати не можна.
Скарг від селян з даного приводу до сільради не надходить. Місцеві мешканці просто звикли до відповідного сусідства, тому не бачать в ньому проблеми і давно не звертають на терикони особливої уваги.
Відомо, що до того як Україна здобула Незалежність, фосфогіпс вважався малонебезпечною речовиною. Проте пізніше науковцям удалося знайти беззаперечні аргументи про те, що фосфатні гори завдають шкоди природному довкіллю. Накопичена надмірна кількість таких відходів створює ризик забруднення річки Горинь, а ще підземних джерел та ґрунтів.
Наразі дана проблема частково вирішена – зусиллями фахівців пробурена глибока свердловина й організоване підкачування артезіанської води та розбавлення нею водного потоку, який проходить через товщу терикон. У результаті вдалося зробити воду, що стікає в річку, чистішою, знизивши рівень шкоди для екології.
Щодо небезпеки перебування людини біля таких гір думки спеціалістів розбігаються – багато хто з них відкидає відповідну версію.
Проте, чисельність туристів, що цікавляться, як доїхати у фосфатні гори Рівненщини, неухильно й динамічно зростає, і для даної тенденції є немало підстав.
Причини популярності
Така локація стала знаменитою, потрапивши до Google Maps, і навіть отримала багатообіцяючу народну назву «Око дракона» не випадково.
Ключовим моментом стала її неймовірна краса. Цей інстаграмний куточок являє собою розкішні білосніжні пагорби, що оточують напрочуд красиве озеро з водою яскравого темно-зеленого кольору. Формою така водойма дійсно нагадує око.
Очевидці, яким пощастило відвідати відповідний об’єкт, розповідають про своє щире захоплення й здивування, яке не можна передати словами. Уже традиційно туристи використовують білі гори біля Рівного як місце, в якому можна зробити неперевершені світлини.
Трапецієподібний білосніжний насип викликає асоціації з такими перлинами світу, як травертинові траси всесвітньо відомого курорту Памукале в Туреччині та легендарні Базальтові стовпи.
Фотографії, зроблені тут, не потребують ані кольорової корекції засобом фільтрів, ні фотошопу – вони завжди виходять крутими й набирають сотні тисяч «вподобайок» у соцмережах.
Не дивно, що дані гори часто відвідують топові блогери та мандрівники-екстремали, які нерідко приїздять родинами, разом із дітьми не тільки з регіонів Полісся та прилеглої до нього Волині.
Нюанси, які варто знати
Враховуючи хімічний склад териконів, не дивно, що повітря в цій місцевості далеко не таке свіже й чисте, як та тому ж турецькому Памукале.
Рукотворні гори з відходів виділяють пил, вдихання якого є сумнівним задоволенням, та мають не особливо приємний, характерний для хімікатів запах. Особливо відчутними відповідні «пахощі» стають у літню спеку.
Знижується концентрація шкідливої пилюки з настанням осінніх холодів. Тому, приїхавши сюди влітку, краще про всяк випадок прихопити захисну маску. Особливо це стосується юних туристів, що не досягли повноліття.
Спроби підкорення верхівок цих териконів велосипедистами чи мотоциклістами є ризикованими – у такому випадку не виключаються зсуви й обвали насипів.
Не можна заходити й у воду оточеного горами зеленого озера – вона насичена радіоактивними елементами.
Вирушаючи в це особливе місце, необхідно прихопити з собою питну воду. Й однозначно не варто затримуватися в ньому на тривалий час.
Як дістатися?
Претендентам на бачення такого дива вживу, що цікавляться, як доїхати у фосфатні гори Рівненщини не слід думати, що це зробити складно.
Подорож на авто до відповідної локації з міста Луцьк займе трохи більше однієї години. Від Рівного громадським транспортом треба їхати до села Рубче. З цього населеного пункту до білих гір можна дійти пішки хвилин за 15-20, подолавши відстань близько 1,5 км.
Багато мандрівників приїздять з обласного центру до «Ока дракона» на велосипедах та мотоциклах – потік таких туристів активізується в теплу пору року.
Більше про цікаві місця Рівненської області читайте в рубриці Туризм на нашому порталі.