Західне Полісся має чудову природу та багато затишних містечок із власним колоритом, харизмою та цікавими місцями.
Пропонований текст розповість про одне із невеличких, але вартих уваги міст Рівненщини – Сарни: що подивитись варто в ньому, як та коли виникло це поселення та чим відомий відповідний культурний, промисловий і залізничний центр даного регіону.
Сарни: місце розташування, дата заснування, сучасні реалії
Знаходиться даний райцентр там, де річка Горинь впадає в Случ та перехрещуються дві залізничні магістралі, одна з яких сполучає Рівне з Лунінцем, а інша веде від Києва до Ковеля.
Відстань між Сарнами та Рівним складає близько 87 км. До кордону з Білоруссю звідси 67 км, а до Києва – 300 км.
Своєю появою даний населений пункт завдячує забудові на перетині залізниць маленького полустанку. Він став підставою для утворення пристанційного поселення, яке досить швидко росло та розвивалося.
Як свідчить історія міста, Сарни були засновані в 1885 році 14 жовтня.
Наразі чисельність населення відповідного містечка складає близько 32 тисяч осіб і відрізняється етнічною різноманітністю – окрім українців, у ньому мешкають молдавани, білоруси та представники інших національностей.
У місті працює багато підприємств різних галузей важкої та легкої, в тому числі харчової промисловості, десяток будівельних копаній та декілька організацій, що займаються пасажирськими й вантажними перевезеннями.
Місцева сфера обслуговування налічує близько 240 закладів торгівлі та громадського харчування.
Містяни дуже люблять свою малу батьківщину й пишаються нею – коли засноване місто Сарни та які визначні місця є в ньому, знає практично кожен мешканець цього райцентру.
Щороку даний населений пункт розвивається – у ньому ремонтуються дороги, зводяться нов. житлові масиви та інші споруди.
У місті чимало навчальних, освітніх закладів та комплексів для дозвілля молоді. Тут є шість загальноосвітніх шкіл та гімназій, три училища та школа музична, в якій навчається близько 500 учнів.
Що цікавого відомо про місто?
У Сарн є не лише свої традиції, але й власна символіка, зокрема, гімн, прапор та герб.
Герб містечка зображує куточок природи з деревом, зеленою галявиною та граційною твариною, назву якої носить цей населений пункт.
Було б дивно, якби відповідне поліське місто, що нині перетворилося на важливий залізничний вузол, не було оспіване в народній творчості.
Давній переказ свідчить, що за минулих часів, коли на Полісся нападали ординці, загарбники намагалися якомога більше взяти місцевих красунь у полон.
Одного разу дві дівчини з невеличкого поселення, рятуючись від татар, сховалися в лісі біля озера. Відчайдушних утікачок помітили козулі, які прийшли до водойми на водопій. Лісові граційні тварини були настільки здивовані й розчулені побаченим, що їхні великі очі наповнилися сльозами. Далі легенда про місто Сарни розповідає, що ці дикі кози провели дівчат у глибину хащі. Так сарни допомогли красуням врятуватися від ворогів, які їх переслідували.
Повернувши додому, коли татари залишили село, дівчата розповіли односельцям про своїх рятівниць. Така є легенда про Сарни, що пояснює їх найменування.
Козулі водяться на території Сарненського району й досі. Цих симпатичних, струнких та окатих представниць родини оленевих можна зустріти і місцевих урочищах «Тріщава» та «Дубки» й інших довколишніх лісових угіддях. Вони є найменшим оленем на Європейському континенті.
Мало хто знає, що в лютому далекого 1918 року впродовж усього десяти днів, із 14 по 24 число, Сарнам випала велика честь бути столицею Української Народної Республіки.
Щороку 13 червня його мешканці, завжди привітні, оптимістично налаштовані та працьовиті, відзначають одне зі своїх улюблених та традиційних свят – день міста Сарни.
Визначні місця
Чимало локацій цього затишного містечка варті уваги його гостей.
Однією із місцевих пам’яток старовинного сакрального зодчества є храм, що наступного року святкуватиме свій 300-літній ювілей. Йдеться про дерев’яну Троїцьку церкву, споруда якої чудово збереглася.
Відомо, що фінансував даний архітектурний проект поміщик А. Прушинський. Спершу цей храм був зведений із двома банями, а третю, що підіймається вище дзвіниці, добудували пізніше. Церква, що вирізняється блакитним фасадом з мініатюрними вікнами й зеленим дахом та верхівками куполів, має престол Святої Трійці.
Продовжуючи розповідь про цікаві місця в м. Сарни, варто згадати міський історико-етнографічний музей. Знаходиться цей відкритий ще в 1974 році заклад, фонд якого включає безліч цінних експонатів, на вулиці Просвіти, 20.
Завітавши до нього, можна ознайомитися з колекціями старовинних предметів регіонального убрання та побутових речей, бурштину, а також з матеріалами, які наочно демонструють шлях розвитку ремесел та промисловості західного Полісся.
Частина експозиції сарненського краєзнавчого музею розміщена просто неба. Вона включає зображення кузні, хат селян із різним рівнем статку, каплиці епохи пізнього середньовіччя та вітряного млина.
Улюбленим куточком прогулянок містян є парк залізничників, що має статус центрального і був відкритий ще 1905 року, невдовзі після введення в експлуатацію магістралі Київ – Ковель.
Розповідаючи цікаві факти про місто Сарни та його пам’ятки, не можна обійти увагою Римо-католицький храм (вул. Котельна, 7).
Побудували його в 30-х роках минулого століття на місці колишньої дерев’яної церкви усією громадою. У планах було ще зведення дзвіниці, але реалізації цього задуму архітекторів перешкодила Друга світова війна.
За радянської доби приміщення святині перетворили на зерносклад, а пізніше його використовували як склад харчових продуктів.
Повернутий вірянам храм був лише після здобуття Україною Незалежності, 1991 року. До 1995 року церква була відремонтована та освячена.
А в середмісті можна побачити на постаменті справжній танк СУ-76И радянських часів. Відомо, що зараз у світі збереглося лише два взірця відповідної самохідної артилерійської установки, один із яких знаходиться в місті Сарни.
Цей танк має дивовижну історію – коли містечко звільняли від фашистів, він був затоплений. Із дня річки Случ цю самохідку дістали майже через 30 років по звершенню війни. Після підняття з нього зробили пам’ятник.
Чимало у місті й інших монументів – це пам’ятник Шевченкові, воїнам-афганцям, жертвам голодомору та Чорнобильської катастрофи, а також меморіал солдатської слави.
Більше про цікаві місця Рівненської області читайте в рубриці Туризм на нашому порталі.