Першим закладом вищої освіти в Україні та всій Східній Європі став національний університет «Острозька академія». Заснована в XVI столітті на Волині, ця інституція стала унікальним культурно-освітнім осередком. Він дозволив поєднати традиції європейські й візантійські та закласти міцний фундамент для подальшого розвитку української науки й ідентичності.
Коли і ким була заснована Острозька академія?
За даними джерел, відкриття цієї слов’яно-греко-латинська освітньої установи відбулося в 1576 році. Її головним фундатором виступив один із найвпливовіших та найбагатших магнатів того часу – князь Василь-Костянтин Острозький. Цей можновладець прагнув створити потужний православний інтелектуальний центр, здатний протистояти культурному та релігійному тиску після Люблінської унії 1569 року.
Згодом Острозька академія, історія якої налічує понад чотири століття, розвивалася за активної участі племінниці свого засновника – княжни Гальшки (Єлизавети) Острозької. Ця історична особа фінансувала розбудову закладу. У 1579 році вона склала заповіт, яким передала на його розвиток та діяльність місцевого шпиталю величезну на той час суму – 6 тисяч кіп грошей. Відповідний капітал забезпечив стабільне матеріальне становище вищої школи, купівлю книг і залучення найкращих науковців того часу.
Чому Острозьку академію називають першим вищим навчальним закладом Східної Європи?
Підставою для отримання такого високого статусу стала унікальність структури та навчальної програми цієї освітньої установи. Хоча Острозька слов’яно-греко-латинська академія копіювала тогочасні західноєвропейські університети, вона зберігала східнослов’янський культурний контекст. Це була перша школа вищого типу на слов’янських землях. У ній діяла унікальна тримовна навчальна програма. Студенти тут опановували латину, грецьку та старослов’янську мови.
Базою освітньої системи такого інноваційного для своєї епохи закладу в місті Острог стала концепція «семи вільних наук». Основними дисциплінами в ній були граматика, риторика, діалектика (у сучасному розумінні логіка), арифметика, геометрія, музика й астрономія.
Після освоєння цих наук і мистецтв студенти, місцем навчання яких став цей перший вищий навчальний заклад Східної Європи, переходили до глобального вивчення філософії, теології (богослів’я) й медицини. Жодна інша навчальна інституція на тогочасних східнослов’янських землях не пропонувала освіту такого комплексного й академічного рівня.
Хто викладав в Острозькій академії?
До її педагогічного колективу входили провідні науковці європейські й вітчизняні. Зібрати такий унікальний гурт викладачів зміг той, хто заснував Острозьку академію, – це зробити вдалося князю Василю-Костянтину Острозькому.
Студентів у такому виші навчали видатні фахівці – блискучі інтелектуали своєї епохи:
- Герасим Смотрицький – цей знаменитий філолог, письменник-полеміст і майстер поетичного слова, що очолював роботу над перекладом Острозької Біблії, став першим ректором вишу;
- Ян Лятос – світ його знає як випускника Падуанського університету, видатного польського математика, астронома й доктора медицини (відомо, що Лятос залишив Краків через конфлікт навколо реформи григоріанського календаря);
- Кирило Лукаріс – грецький учений та церковний діяч із Греції, майбутній Олександрійський та Константинопольський патріарх викладав у закладі грецьку мову та теологію;
- Дем’ян Наливайко – поет, перекладач, діяч друкарського гуртка та брат лідера козацького повстання Северина Наливайка;
- Никифор Парасхес Кантакузен – церковний діяч, випускник Падуанського університету та відомий грецький полеміст.
Перший університет України об’єднав науковців, митців різних галузей, а також представників духовенства, що робили вагомий внесок у просвітництво й догматику.
Коли припинила існування Острозька академія?
Після відкриття робота цього унікального та масштабного навчального закладу тривала до 1636 року. Його занепад і подальше закриття не стали випадковими. Ці процеси були безпосередньо пов’язані з процесами контрреформації, окатоличенням місцевої шляхти й поступовим згасанням роду князів Острозьких. Нащадки засновника почали переходити з православ’я в католицизм.
Остаточну крапку в історії академії поставила онучка князя Василя-Костянтина – Анна-Алоїза Ходкевич. Будучи ревною католичкою, вона всіляко підтримувала єзуїтів, які в 1624 році відкрили в Острозі свій колегіум. У 1636 році після гострого релігійного конфлікту з місцевим православним населенням під час Великодньої ночі, Анна-Алоїза ліквідувала залишки православної академії, передавши її майно й освітні функції єзуїтським структурам.
Що подивитися в Острозькій академії сьогодні?
Відродження цього легендарного вишу відбулося вже за часів Незалежної України. Він повторно відкрив двері для студентів у 1994 році.
Нині така освітня установа є одним із найбільш престижних вищих навчальних закладів країни, місцем навчання понад 2,5 тисячі студентів та роботи більш ніж 210 науковців-педагогів.
Частиною інфраструктури цього закладу став музей Острозької академії, що розповідає про її історію і розвиток.
Відвідувачам цієї потужної туристичної локації доступні екскурсії в супроводі гіда та огляд таких об’єктів.
1. Підземелля монастирського костелу. Це містичні підвальні лабіринти колишнього монастиря капуцинів XVIII століття. Раніше в них розташовувалися крипти з похованнями меценатів.
2. Підземна мистецька галерея. Вона є унікальним виставковим простором, обладнаним безпосередньо в очищених стародавніх підземеллях. У цій галереї експонуються сучасні художні полотна та скульптури.
3. Студентсько-викладацький храм. Діюча церква, створена на честь преподобного Федора Острозького, розташована в будівлі колишнього костелу.
4. Зібрання стародруків. Експозиція рідкісних книг. Така колекція пропонує оглянути унікальні видання Острозької друкарні, зокрема, копії праць Івана Федорова.
Острозька академія сьогодні відновлена і гідно продовжує свій історичний шлях, поєднуючи багатовікову спадщину з сучасними освітніми стандартами.
Цікаві факти про Острозьку академію
Історії відомо чимало даних, що підігрівають інтерес до цього вишу та піднімають його освітній, науковий і культурний статус в очах прогресивної громадськості України, Європи та світу.
Цей заклад став колискою першої Біблії. За сприяння академії в 1581 році було надруковано Острозьку Біблію – перше в світі повне видання книг Старого та Нового Завіту церковнослов’янською мовою.
Академія міста Острог дала вищу освіту багатьом видатним особистостям. Її випускниками стали гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, архімандрит Єлисей Плетенецький, а також творець фундаментальної «Граматики словенської» Мелетій Смотрицький.
Острозька академія (1576–1636) відродилася через 358 років після свого закриття, завдяки ініціативі місцевої інтелігенції та Указу Президента України. Ця знаменна подія – яскравий приклад пошани наших співвітчизників до давніх освітніх традицій та успішного відродження їх.
Сучасна Наукова бібліотека закладу має величезний книжковий фонд, що налічує понад 450 тисяч примірників та ексклюзивний архітектурний дизайн. Ця споруда виконана в формі розгорнутої книги.
Нині такий Університет входить до топ-10 українських закладів вищої освіти та навіть потрапив до престижного європейського рейтингу QS Europe University Rankings.
Закладу вдалося двічі потрапити і до світової Книги рекордів Гіннеса. У ньому був зафіксований найдовший марафон безперервного читання поезії (456 годин декламування «Кобзаря» Тараса Шевченка у 2014 році), а також лекція з археології з найбільшою аудиторією слухачів.
За даними статистики останніх років, приблизно 25% випускників Академії працевлаштовуються у міжнародних партнерських структурах.
Сучасна Острозька академія (Острог, вул. Семінарська, 2) включає декілька навчально-наукових інститутів та центр заочно-дистанційного навчання.
Станом на 2026 рік найдорожчою спеціальністю цього ВНЗ на бакалавраті є «Прикладна лінгвістика (Англійська та друга іноземна мова)» – близько 64 600 грн/рік (денна форма). Найдорожча освітня програма загалом (магістратура) – це «Глобальний комунікаційний менеджмент» – 110 000 грн/рік.
