Здолбунів – це місто, яке розташоване за 12 кілометрів від Рівного. Воно відоме широкому загалу перш за все тим, що є великим залізничним вузлом. Проте і тут можна знайти, що подивитися. На огляд туристичних пам’яток потрібно приблизно 3 години, бо їх тут небагато. Але і в Здолбунові реально гарно провести час, знайти цікавинки і щось незвичайне.
Місто Здолбунів – історія розвитку
Вперше про Здолбунів згадували у 1497 році. Тоді село із назвою Долбунів було подароване князеві Костянтинові Острозькому. Із 1629 року стала відома назва Здолбунів.
У 1569 році Здолбунів увійшов у склад Речі Посполитої. У 1570 тут було всього 9 хат. У 16-му столітті село дуже страждало від набігів татар. У 1651 році біля Здолбунова розташовувався штаб Богдана Хмельницького. Тут козаки билися з поляками.
В кінці 18 століття Здолбунів став частиною Російської імперії. У 1798 році тут була 51 хата. Але вже зі скасуванням кріпацтва розпочався розвиток Здолбунова. У 1873 році закінчилося будівництво Ковельської залізниці, яка проходила через Здолбунів. Пізніше містечко було сполучене з Сарнами, Радивиловом.
Активний розвиток містечка розпочався й після того як було визначено, що тут є хороша крейда, яку можна використовувати для виробництва високоякісного бетону. У 1884 році було побудовано цементний завод, де працювало 19 робітників. Уже у кінці 19-го століття на заводі працювало 200 робітників. Пізніше з’явився ливарно-механічний завод.
На початку минулого століття у селищі Здолбунів був цементний і ливарно-механічний заводи, паркетна фабрика, млини, двокласне залізничне училище, двокласна школа, пізніше з’явилася парафіяльна, почала будуватися церква, вище училище, лікарня. Від вокзалу був прокладений тротуар, газове освітлення.
У 1911 році у Здолбунові було вже 10 тисяч жителів. Під час Першої світової війни тут проходив фронт. У 1921 році Здолбунів став частиною Польської республіки. У 1925 році населений пункт отримав статус міста. До 1939 року навчання велося польською мовою. Під час Другої світової війни місто було окуповане фашистами. У 1944 році увійшло до складу СРСР. Почався активний розвиток промисловості, соціальної сфери.
Що побачити у Здолбунові?
Костел Петра і Павла
Це одна з найбільш відомих пам’яток міста. Римо-католицький костел побудували у 1908 році. Після створення, його кілька разів перебудовували. Через 30 років після будівництва храму побудували високу дзвіницю, адже хотіли перевищити за висотою дерев’яну церкву, яка була у місті. Адже католицькі споруди мали бути вищі, ніж православні.
У 1960-му році костел було зачинено і на його місці відкрили меблевий магазин, який існував аж до кінця Радянського Союзу. На дзвіниці була червона зірка, а щогодини били електронні куранти. На той момент костел називали «Здолбунівським Кремлем».
У 1992 році костел відновив діяльність як храм. Кажуть, що під ним є чимало підземних ходів.
Храм Катерини
В кінці 19 століття єпископ Модест їхав через Здолбунів. Він здивувався, що у такому містечку немає церкви. 14 квітня 1892 року почали збирати пожертви на новий храм. На його будівництво давали гроші місцеві мешканці і управління залізницею. 28 серпня 1894 року було закладено церкву святої Катерини. Через два роки її було побудовано.
17 березня 1910 року цей храм згорів. Причини пожежі невідомі. У 1914 році була побудована нова церква святої Катерини. Спочатку церква виглядала не так як зараз. У 40-х роках були розібрані 4 маленькі куполи, бо не було грошей на їх ремонт. До 50-х років у підвалі була тепла церква. Пізніше і її закрили. Під час воєн храм дуже постраждав, адже він розташований недалеко від залізниці, куди постійно падали бомби.
Через близькість до вокзалу церква покрилася кіптявою. На початку 80-х років храм пофарбували вперше з часів побудови. Потрапивши на вокзал, можна відразу дійти до церкви святої Катерини.
Ринкова площа
На даний момент збереглася лише часткова забудова на ринковій площі. У кінці позаминулого століття тут було сформоване класичне місце для торгів: посередині плац для ринку, а по периметру – будинки. У 20-30-х роках тут могли придбати продукти жителі міст і сіл. Також тут були заклади громадського харчування, ремонтні майстерні. Крім того, тут розташовувався найкращий у Здолбунові кінотеатр.
За часів Радянського Союзу тут була автостанція, пізніше збудована АЗС.
Вокзал
У 1873 році через Здолбунів пройшов перший поїзд. Відбулося це у середині червня у неділю. День був гарний і сонячний. Поїзд в’їхав, прикрашений національними символами і квітами, він зупинився посеред земляних валів. Вони розділили містечко навпіл. Це був зовсім невеликій поїзд, де їхали робітники і музиканти. Вони повідомили про те, що закінчилося прокладання дороги до Варшави. Всіх пригощали пивом, солодощами. Дехто називав паровоз великим самоваром, дехто боявся. Відбулося справжнє свято із танцями. Тоді ж запросили місцевих мешканців для роботи на залізниці.
У 1873 році у Здолбунові уже з’явилося депо, комунікації та залізничний вокзал. Каменю для будівництва не вистачало, тому розбирали розкішний маєток у селі Тайкури поблизу містечка.
Лише у 60-х роках минулого століття відбулася електрифікація залізниці.
Загалом, у місті досить багато старовинних будинків. Можна прогулятися, придивитися до старої забудови, яка в основному відповідає кінцю 19-го – початку 20-го століття. Деякі будівлі дуже добре збережені, мають надписи, викладені з цегли, на яких можна побачити рік побудови. Містечко – затишне, симпатичне і дуже миле. Обов’язково відвідайте Здолбунів і переконайтеся у цьому.
А всі новини м.Здолбунів радимо відстежувати на нашому порталі – “Новини Здолбунів“.