Чи задумувались ви колись, наскільки особлива наша мова? Яка вона багата і сповнена різних цікавих говірок? Кожна область, кожен район і місто, і навіть село мають свої особливі слова — діалектизми та архаїзми, які, в свою чергу, роблять мову більш яскравою та оригінальною, тому що кожне з цих слів — унікальна і подекуди навіть єдина мовна одиниця. Мова Рівненщини також має свої особливості. Більшість зі слів донесли до нашого часу старші покоління, саме тому ми знаємо ці слова і мусимо зберегти їх як частину культури, щоб і майбутні покоління так само знали і шанували особливості рідної мови.
Тож, мандрівка мовними стежками Рівненщини оголошена розпочатою!
Архаїзми: що цікавого чути у рівненських краях?
Для початку: архаїзм — це слово, яке в сучасній мові вийшло з вжитку. На зміну йому було введено нове слово-синонім. Але архаїзми доволі часто зустрічаються у мовленні людей старшого віку; мабуть, неодноразово ви чули від бабусь або дідусів слова, які були вам незнайомі і ви допитувалися, що вони значать — скоріше за все, це і були архаїзми.
Щоб дати нашому читачеві більш зрозуміле поняття про архаїзм, наведемо кілька прикладів, які часто можна почути на Рівненщині:
- “єгда” — давнє “коли”;
- “бадилля”(“бадиллє” у деяких варіаціях) — так називалося зілля, що росте на городах або стебла і листя коренеплодів. Згадайте, чи не чули ви від бабусі: “треба покосити бадилля”?
- “кварта” — не здогадаєтеся, що б це могло значити! Це предмет нашого щоденного вжитку — чашка, з якої можна випити міцної кави або ароматного чаю.
- “палятурка” — дуже схоже за значенням і звучанням на “палітурка” — це обкладинка для книжки чи зошита.
- “сей”. Вживалося не лише Рівненщині, сучасне значення слова “цей”. Але й зараз, в невеликих поселеннях Рівненської області можна почути у розмові жителів фрази на кшталт “се він”, “ходи на сю сторону”, “купив сього трактора” і т.д.
На жаль, причина зникнення архаїзмів полягає не лише в розвитку індустріальної сфери, яка тягне з собою купу неологізмів та інших новітніх слів; якщо пам’ятаєте історію, українська мова та її самобутність завжди були невигідні тоталітарній радянській владі, яка намагалася стерти українську ідентичність, насадити свою, штучно створену культуру та мову: так оригінальні українські слова підмінялися російськими кальками, які спотворювали унікальність нашої мови. Однак, українська мова могутня: наші діди й бабусі зуміли зберегти оригінальні варіанти слів, й передавали їх з покоління у покоління, аби зберегти культуру.
Мова Рівненщини: Діалектизми
Історично склалося, що кожна з областей та соціальних груп, має свої мовні особливості. І такі мовні особливості, що характерні певному населенню, називають діалектизмами. Якщо говорити по-простому, то це місцевий говір.
Рівненська говірка має багато цікавих словечок: тут є і більш звичні нашому вуху “шо?”, “га?” замість “що?” . Незвичним є, наприклад, вживання “петух” замість чисто українського “півень”. А ще більш незвичним для сучасної мови є вжиток такого слова як “товмач” (спробуйте здогадатися, що це таке!). Так називають картоплю пюре!
- Є у рівненських говірках і запозичення з польської мови: солодку, смачну ягоду — полуницю — називають трускавками. Та сама ситуація і з велосипедом — на польский лад його називають “ровером”. В районах Острога та Дубно на велосипед кажуть “лісапед”.
- Шматок тканини, який в чистій українській мові називають ганчіркою, на Рівненщині називають “шматою”, а в деяких районах на межі з Житомирщиною — “гонучою” або “онучою”.
- В селищах можна також почути незвичне слово “шопа”. Так називається господарське приміщення, де може зберігатися приладдя або дрова.
- Лелеку називають “буськом” або “боцюном” — цікаві назви, чи не так?
- “Баяти” — говорити, “камізелькою” назвали б вашу футболку чи майку, а “клумками” — пакунки, сумки, де ці речі можна нести.
А ще традиційну українську страву — деруни на Рівненщині називають “картопляниками”. А сам овоч, з якого роблять страву — “бульбами” або “бараболями”. Ну а посмажити смачний обід ви можете на “пательні”. Доречі, це слово є широко вживаним у нашій мові і звучить колоритно і органічно!
Звісно, діалектизмів набагато більше — ми описали лише кілька з найбільш відомих. Діалектизми — цікаве мовне явище, особливо цікаве тоді, коли розкриваєш процес пізнання для себе. Ми заохочуємо і радимо вивчати більше особливості рідної мови для того, щоб збагачувати (так, діалектизми та архаїзми є великим надбанням, що робить мову живою, органічною) і підтримувати власну культуру.
Намагайтеся пізнати більше. Бо у пізнанні вся сила, ми ж бажаємо корисних відкриттів! Т