Рівне має цікаву та різноманітну архітектуру, у якій поєдналися старовинні храми, міські особняки, будівлі кінця XIX – початку XX століття та споруди радянського періоду. Частина з них давно стала впізнаваними символами міста, а деякі історичні будинки можна побачити просто під час прогулянки центральними вулицями.
Якщо ви плануєте туристичну прогулянку Рівним, варто звернути увагу не лише на найвідоміші пам’ятки, а й на менш очевидні історичні будівлі. У цьому матеріалі розповідаємо, які архітектурні пам’ятки Рівного варто побачити, чим вони цікаві та де їх шукати.
Які архітектурні пам’ятки варто побачити в Рівному?
Якщо хочеться познайомитися з архітектурою Рівного, найкраще почати з центральної частини міста. Тут зосереджені храми, історичні особняки, громадські будівлі та пам’ятки, які розповідають про різні періоди розвитку Рівного.
Серед найцікавіших архітектурних пам’яток міста варто побачити:
- Свято-Воскресенський кафедральний собор — одна з найвідоміших сакральних споруд Рівного та помітна архітектурна домінанта центральної частини міста.
- Костел Святого Антонія — історичний храм, який сьогодні відомий також як органний зал. Це одна з найбільш впізнаваних споруд Рівного.
- Рівненський обласний краєзнавчий музей — історична будівля колишньої чоловічої гімназії, споруджена у XIX столітті. Сьогодні тут працює музей із великою колекцією експонатів про історію краю.
- Будинок вчених — один із найцікавіших міських особняків початку XX століття. Будівля на вулиці Симона Петлюри вирізняється рисами раннього модерну та декоративним оформленням.
- Свято-Успенська церква — важлива пам’ятка сакральної архітектури Рівного, яка зберегла зв’язок із давнішою історією міста.
- Будівлі центральної частини Рівного — під час прогулянки варто звертати увагу на старі кам’яниці та особняки, які зберегли елементи архітектури кінця XIX – першої половини XX століття.
Окремий інтерес становить і територія колишнього палацово-паркового комплексу Любомирських. Сам палац не зберігся, проте його історія є важливою частиною архітектурної спадщини Рівного. Сьогодні на території колишньої резиденції розташований парк Молоді, відомий як Лебединка.
Костел святого Антонія
Точна дата, коли розпочалося будівництво даного величного храму, невідома. Одні джерела вказують, що костел почали будувати в 1868 році, за даними інших – фундамент відповідної споруди закладався десятьма роками раніше.
Процес спорудження костелу зайняв десятиліття. Загалом він був завершений в останньому році ХІХ століття, хоча роботи по оздобленню фасаду й інтер’єру будівлі тривали приблизно до 1930 року.
Фахівці стверджують, що раніше на місці костелу святого Антонія знаходився інший римо-католицький храм.
Зараз монументальний вигляд цієї будівлі нагадує фортецю, але раніше він мав елементи готичного стилю – кутові гостроконечні шпилі. Завдяки цим вежам, на той час храм був найвищим архітектурним об’єктом міста.
Рішення про демонтаж верхнього ярусу даної будівлі, в тому числі шпилеподібних верхівок, було прийняте новою, радянською владою по завершенні Другої світової. Вороже налаштовані до християнських цінностей представники уряду знищили все, окрім більшої частини фасаду споруди. Майно храму розграбували, а його настоятеля відправили в заслання, до Казахстану.
За радянської епохи костел перетворився на кінотеатр.
У 1987 році після передання будівлі обласній філармонії в його приміщенні відкрився органний зал, куди рівняни й гості міста приходили слухати класичну й камерну музику.
Архітектура Рівного продовжує залишати невимірні сліди в історії та культурі міста, розкриваючи свою унікальність через кожен архітектурний елемент.
Адреса: вулиця Соборна 137.
Костел Петра і Павла
Будівля ця, що демонструє лаконічний та стриманий архітектурний стиль конструктивізм, відносно нова. Споруджена була вона в 30-х роках минулого століття поруч із військовим містечком, що включало казарми й будинки для родин офіцерів.
Процес будівництва тривав відносно недовго, два роки. Храм надавав відповідному цілісному комплексу завершеності.
Цього часу Рівне було в складі Польської республіки, тож архітектура Рівного була під впливом польського стилю. Відомо, що проект даної будівлі був створений поляком, Вітольдом Євгеніушем Чечотт-Данилевічем. Цей талановитий зодчий здобув освіту інженера-архітектора у Варшавському університеті.
Коли завершилася Друга світова війна, і ці землі стали територіально належати СРСР, храм змусили свою діяльність припинити. Архітектура Рівного та Святиня була осквернена. Після закриття костелу Петра й Павла, в ньому стали працювати офісні приміщення та спортивний зал.
Повернутися до вірян цей відомий храм зміг тільки тоді, коли Україна стала незалежною державою. З 1991 році в ньому знову відбуваються церковні служби, таїнства та обряди богослужіння, які щороку відвідують тисячі мешканців Рівного, області та багатьох інших регіонів країни.
Адреса: вулиця Соборна 213.
Свято-Воскресенський кафедральний собор
Історія собору, що вражає величчю, одухотворяє й надихає на віру, терниста й непроста. Спочатку на місці, де виситься ця святиня, знаходилася Свято-Воскресенська церква.
Побудували цей храм у 1731 році. Але минуло рівно півтора століття – і її дерев’яна споруда, яка на той час мала статус головного православного міського храму, була повністю знищена внаслідок пожежі.
На місці згарища рівняни встановили монументальний хрест. Християни несли до нього квіти, й відтоді на богослужіння стали ходити до інших церков.
У 1890 році було прийняте рішення побудувати новий собор. Для нього було обране інше місце, в самісінькому центрі Рівного. За даними істориків, тут колись теж знаходилася церква. Заснувала її княгиня Марія Несвицька-Рівненська. Але згодом цей храм також був знищений вогнем – його спалили монголо-татарські загарбники.
Як свідчить легенда, перший камінь у фундамент майбутнього Свято-Воскресенського кафедрального собору був закладений російським імператором Олександром ІІІ. Родина самодержця волею випадку опинилася тоді в Рівному проїздом. Є факти, що російський самодержець навіть став меценатом будівництва храму, виділивши для цієї справи золоті й срібні монети з казни.
Новий собор був споруджений за п’ять років. У 1895 році відбулася урочиста процесія його освячення, й церква стала відкритою для вірян.
За часів СРСР влада неодноразово пропонувала знести будівлю святині – на її місці планувалось спорудження торгового центру.
Адреса: вулиця Соборна 39.
Колона Божої Матері
Поблизу головного православного рівненського храму можна побачити ще одну місцеву святиню, що є місцевою культурною пам’яткою, вартою уваги, пошани й захоплення.
Ця встановлена порівняно недавно, всього двадцять років тому скульптура зображає Божу Матір.
Цікаво, що наразі містяни й гості Рівного можуть споглядати новий пам’ятний знак. Архітектура Рівного додає своє втілення у вигляді цієї скульптури, яка стала не лише символом віри, а й спадщиною минулого.
До 1952 року на цьому ж місці також знаходилася колона Божої Матері – відповідний пам’ятник був встановлений ще 1770 року. Ім’я автора давньої статуї історія не зберегла, але про неї відомо багато дивних фактів.
Ідея спорудити таку символічну скульптуру-оберіг виникла через масові хвороби, що в ті часи спричиняли масову загибель людей. Пам’ятка була споруджена за кошти, зібрані жителями Рівного.
Рівняни сподівалися, що статуя Діви Марії захистить їх від смертей. Дивно, але їхні надії справдилися. Одразу після встановлення скульптури епідемії стали відступати.
Під час наступних пандемій містяни знову і знову зверталися зі словами молитви та вірою, приходячи до колони Богоматері, й це допомагало.
Рівненський обласний музично-драматичний театр
Споруду драмтеатру, що є для міста культовою, зображають на пам’ятних сувенірах та світлинах, які презентують визначні місця цього обласного центру.
Відкриття музично-драматичного театру, що також став своєрідною візитівкою Рівного, відбулося в 1939 році.
Проте довго приймати у свої стіни глядачів відповідному мистецькому закладу не судилось. Уже через два роки театр був змушений припинити свою роботу через німецьку окупацію. Архітектура Рівного стала свідком періоду важливих подій в історії театру, який відобразився і в його структурі.
Коли місто було звільнене від фашистів, драмтеатр знову відкрив своє двері для відвідувачів.
За часів радянської влади театральна трупа Рівного проводила вистави в інших приміщеннях – спершу це був БК будівельників, потім нова споруда, а згодом, коли дана будівля була знищена пожежею, актори повернулися до попередньої локації.
У 1983 році обласний музично-драматичний театр було відбудовано – відтоді в ньому знову відбуваються прем’єри та популярні спектаклі, що полюбилися місцевим шанувальникам акторської майстерності.
Адреса: вулиця Ніколауса Арндта, 1.
Рівненський обласний краєзнавчий музей
Споруду, в якій нині знаходиться цей музейний заклад, побудували в 1839 році, але не для експозицій і виставок, а зовсім з іншою метою.
Тоді в будівлі знаходився навчальний заклад – міська чоловіча гімназія.
Музеєм відповідний архітектурний об’єкт став із лютого 1940 року, проте пропрацював він недовго. Коли місто було окуповано гітлерівськими військами, нацисти зайняли приміщення.
Це стало причиною перенесення музею в інше місце – на вулицю Короленка. За такою адресою краєзнавчий заклад продовжував працювати тривалий час і після деокупації Рівного та приходу радянської влади.
Повернутися в рідні стіни обласний музей зміг тільки в 1975 році.
Заклад цей цікавий не лише з точки зору його архітектури, але й з точки зору зібрання експонатів. Архітектура Рівного виражена в кожному кутку цього історичного об’єкта. Музейна колекція захоплює глядачів скарбами прикрас давньоруської доби, виготовлених із чистого срібла, зброєю та начинням епохи козацтва та іконами, що написані волинянами.
Адреса: вулиця Драгоманова 19.
Будинок вчених
Будинок вчених — одна з найцікавіших історичних споруд Рівного, розташована на вулиці Симона Петлюри. Великий двоповерховий особняк звели на початку XX століття для родини місцевих підприємців Вігдоровичів. Будівля вирізняється рисами раннього модерну та декоративними елементами, завдяки яким її вважають однією з окрас історичної частини міста.
Особливу цінність споруді додає її історія. У період Української революції 1917–1921 років у будинку Вігдоровича працювала Державна канцелярія УНР, коли урядові установи перебували в Рівному. У різні роки приміщення також використовувалися для роботи державних установ, бібліотеки та музею.
Сьогодні Будинок вчених залишається важливою культурною локацією Рівного. Тут працюють Музей бурштину та Літературний музей Уласа Самчука, а сама споруда є цікавим пунктом для туристичної прогулянки історичним центром міста. Особливо варто звернути увагу на архітектурні деталі фасаду та збережені елементи внутрішнього оздоблення.
Адреса: вул. Симона Петлюри, 17.
Історична забудова вулиці Симона Петлюри
Вулиця Симона Петлюри — одна з цікавих локацій для знайомства з історичною забудовою Рівного. У різні періоди вона мала інші назви, зокрема Аптекарську, Гоголівську та Червоноармійську. Сьогодні під час прогулянки вулицею можна побачити будівлі різних епох, які нагадують про багатокультурне та насичене історичними подіями минуле міста.
Особливо цікавою є ділянка, де розташований Будинок вчених — колишня кам’яниця Вігдоровича. Поруч збереглися й інші історичні споруди та особняки. Наприклад, будинок №19 свого часу належав лікарю Гойзенбергу, а в різні історичні періоди тут працювали медичні та державні установи. Така забудова дозволяє побачити, яким було Рівне наприкінці XIX — у першій половині XX століття.
Прогулянку вулицею Симона Петлюри можна поєднати з відвідуванням музеїв та інших пам’яток центральної частини Рівного. Це хороше місце для тих, хто хоче побачити не лише окремі відомі пам’ятки, а й звернути увагу на старі фасади, особняки та міську забудову. Саме такі локації допомагають краще зрозуміти, як змінювалося місто протягом останніх століть.
Ще більше історії Рівного читайте на нашому порталі.
