Точної версії походження назви Рівного немає. Найчастіше її пов’язують із рівнинним рельєфом місцевості або словом «рів», яке могло стосуватися оборонних ровів. Окрім історичних гіпотез, існують щонайменше три народні легенди про походження назви міста.
Подальший текст, що зосереджує увагу читача на народних легендах та результатів праць істориків-краєзнавців, розглядає різні погляди на причину, що дала цьому мальовничому та гостинному місту назву.
Що кажуть історики про походження назви Рівного?
Історики та краєзнавці досі не мають єдиної думки щодо того, чому Рівне отримало саме таку назву. Через нестачу давніх письмових джерел існує кілька версій. Найчастіше походження топоніма пов’язують або зі словом «рів» — оборонною спорудою, або зі словом «рівний», яке могло описувати особливості місцевого рельєфу.
Одна з гіпотез пояснює назву давніми оборонними ровами, які могли оточувати поселення чи укріплення. На користь цієї версії дослідники наводять історичні назви місцевостей навколо Рівного, зокрема Зарову та Заровеччину. Інша версія пов’язує топонім із рівнинною місцевістю, адже поселення розташоване на території з переважно рівним рельєфом. Водночас документальних доказів, які б остаточно підтвердили одну з цих гіпотез, поки недостатньо.
Тому походження назви Рівного залишається дискусійним питанням. Народні перекази про трьох князів, «рівну сотню» чи давні рови цікаві для туристів і місцевого фольклору, але їх не варто ототожнювати з доведеними історичними фактами. Найбільш обґрунтовано сьогодні говорити про кілька можливих версій, серед яких особливе місце займають гіпотези про «рів» та рівнинний характер місцевості.
Які є легенди про походження назви Рівного?
Таких епічних творів, які і в наш час можна почути з уст старожилів Рівненської області, існує як мінімум три.
Слід зазначити, мешканці даного регіону розповідають ці історії дещо по-різному, часом додаючи власні цікаві деталі та елементи сюжету.
Подальший текст містить найпоширеніші варіанти розповідей, які повідомляють давні легенди про назву Рівне.
Три князі
Трапилося це багато століть тому, коли на землях, де нині стоїть місто, часто точилися бої. Тоді правителями цього краю були князі. Такі можновладці не хотіли віддавати рідну землю на поталу ворогам, що часто вчиняли напади, вбиваючи місцевих мешканців. Красунь-дівчат загарбники брали в полон, а оселі спалювали.
Захистити місцеві поселення від набігів жорстоких завойовників могла лише міцна й неприступна фортеця. Одного разу зібралися три князі та й вирушили разом у подорож для того щоб підшукати для такого оборонного укріплення підходящу місцину.
Вони прямували човнами з півдня на північ, доки їхнім очам не відкрилось широке плесо мочарів. Посеред нього подекуди розташовувалися невеликі острівці, порослі кущами. Князі зупинили свої судна, приставши до цих островів, та й пішли оглядати довколишню місцевість.
Вона можновладцям дуже сподобалася. Тож порадившись між собою, князі вирішили збудувати нову осілість на рівнині біля річки.
А оскільки ландшафт її був рівнинним, без пагорбів та височин, майбутнє місто та форт назвали Рівним.
«Рівна» сотня
Друге сказання народного епосу пояснює походження назви Рівного інакше.
Якщо цій легенді вирити, за давніх часів власниками земельних угідь на відповідній території були князі Острозькі. Їхній заможний рід володів безліччю населених пунктів.
Загалом міст та поселень, що перебували у їхній власності, налічувалося 99. З’ясувавши цю цифру, представники князівської династії вирішили придбати ще одне містечко, так би мовити, для рівного числа.
Оскільки після такого розширення своїх володінь Острозькі стали власниками «рівної сотні» населених пунктів, то й назву останньому з них дали Рівне.
Рівне – від урвищ та ровів
Ще одна народна оповідка стверджує, що найменування міста зумовила зовсім не рівнинна місцевість, яка оточувала його, і не облікові дані.
Розповідають, що в давні часи місцевість, на якій згодом з’явилися перші рівненські будівлі, була непридатною для заселення через заболоченість. Люди взялись осушувати цю територію. Щоб вода зійшла, вони повсюдно копали канави та рови.
Краєзнавці з’ясували, що перші урочища тут поселенці назвали відповідно Заровеччиною та Ровеччиною, а одне з передмість називалося Зарова.
Відома й така історія, що пояснює необхідність викопування ровів не бажанням позбавитися від боліт, а необхідністю будівництва оборонних укріплень в епоху Середньовіччя.
Так чи інакше, але офіційними джерелами жодна з цих версій, які туристи можуть почути від гідів під час оглядових екскурсій містом, не підтверджена.
Сучасні дослідження витоків назви Рівного: версії науковців
Походження назви цього населеного пункту було та є об’єктом пильної уваги лінгвістів, істориків та краєзнавців.
Ускладнюється вивчення відповідної теми браком джерел, а також лексичною багатозначністю і лаконічністю звучання найменування обласного центру Рівненщини.
Найпоширенішими є три гіпотези дослідників. Кожне з цих припущень наводить власну аргументацію.
Рови як частина оборонних укріплень
Фахівцям вдалося дізнатися, що в епоху Середньовіччя домінантним елементом відповідного поселення була фортеця.
Частиною такого оборонного укріплення, традиційною для регіону Галицько-Волинського князівства тих часів, куди належала й територія сучасно Рівненської області, були рови. Ці спеціально викопані глибокі канави мали на меті ускладнити доступ до форту ворогам.
У мові населення регіону того історичного періоду слово «рів» уже існувало. Так називали штучно створені рівчаки.
Підтвердженням версії цієї гіпотези є згадки в літописах про передміський район, який називався Заровою й розташовувався за лінією фортечних укріплень.
В офіційних джерелах, що датуються 1707 роком, місто згадується як «Ровное». Князем Куракіним цей населений пункт в його особистих нотатках «Днівнік заміток» описується як містечко-фортеця з замком оборонного значення. Захищали таку цитадель вали та рови.
Захисні рови на той час не тільки мали статус необхідної інженерної споруди. Їх вважали атрибутом безпеки.
Рівнинна місцевість
Чимало дослідників, що намагалися дізнатися, чому Рівне так називається, вбачають причину в особливостях місцевого ландшафту.
Його географічні особливості, що були характерними для відповідної території півтисячі років тому й раніше, – низинний, відносно рівний рельєф. Знайдені деякі середньовічні документи, в яких найменування міста вказане як «Рівненське».
У прибічників цієї версії є опоненти, які з нею незгодні. Вони вважають, що оскільки Рівненщину в нас час відрізняють горбисті ландшафти, вигляд ідеальної рівнини ця територія кілька століть тому мати не могла.
Проте є ймовірність, що дане поселення могло отримати назву через рівний рельєф певної його ділянки. Історики вважають, що це міг бути торгівельний майдан або узбережжя річки Устя, де височин не було.
Думка лінгвістів
Деякі мовознавці розглядають назву Рівного з погляду мов та діалектів народів-слов’ян. Давньоруська мова тлумачить це поняття двояко. Окрім значення плоскої та гладкої поверхні, слово «рівне» вживалося як ознака збалансованості й гармонійності.
Деякі народності вживали його, характеризуючи усталений громадський порядок, устрій та лад.
Такий суто лінгвістичний підхід до пояснення назви міста є найменш поширеною версією, проте такою, що підходить до вивчення цього питання більш масштабно й глибоко, з урахуванням його культурного й соціального значення.
Цікаві факти про назву міста Рівне
За часів належності сучасного обласного центру Рівненської області до Польщі, він носив назву Równe, а в епоху влади радянського, комуністичного режиму, з 1939 по 1991 рік – Ровно.
Такі зміни пов’язані з фонетичними особливостями польської й російської мов.
У 1959 році вийшло довідкове видання «Словник Сташевського». Воно пояснювало польську назву Równe не висунутою деякими дослідниками гіпотезою про рівнину, а зв’язком з поняттям «рів».
Історична назва Рівне була повернена місту після здобуття Україною Незалежності.
Міста з практично аналогічними назвами є на територіях західноєвропейських країн – до них можна віднести польське Równe та Rivne в Хорватії й Сербії. Пояснити даний факт можна спільністю коренів слов’янських слів.
Виявлені археологами під час розкопок знахідки засвідчують заселеність території Рівненщини у прадавні, доісторичні часи, в період IV-III тисячоліть до початку нашої ери.
Прямих історичних доказів існування оборонних ровів у ХІІІ столітті там, де зараз розташовується Рівне, нема.
Наразі науковці продовжують працювати, досліджуючи походження назви Рівного. Адже цей топонім є не лише важливим історичним артефактом, але й частиною ідентичності міста.
