Рівне – це обласний центр, який зручно вмостився на березі річки Устя. На перший погляд, це просте, не дуже велике місто, де проживає близько 250 тисяч жителів. Але насправді, Рівне – це нереально колоритне, цікаве і незвичне місто, яке подарує багато емоцій, зачарує з першого разу і розкривається для кожного туриста по-своєму. В цій статті наведемо цікаві факти про Рівне, які ймовірно, знають далеко не всі. Поїхали
Свято – Успенська церква
Ця культова споруда є однією з найдавніших у Рівному. Вона практично не змінювалася з часу її побудови, а це 1756 рік. Церква – дерев’яна, є пам’яткою архітектури. Певний час храм був греко-католицьким. Тут є чимала кількість збережених реліквій. Наприклад, Євангеліє 1634 року.
Є чимало архівних доказів того як церква виглядала в давні часи. А у період закриття храмів всі цінні ікони звозили саме у цю діючу церкву. У 1960-х роках церкву мали зносити і побудувати тут гуртожиток. Але мешканці вулиці її відстояли.
Храм належить до волинської школи дерев’яного зодчества. Ще на початку позаминулого століття стіни церкви не були розфарбовані. А також був іконостас у стилі бароко. На даний момент у храмі є ікона 1790-го року. Кажуть, що саме тут молився Іван Гонта перед битвою з поляками.
Місто з довгою історію
Точної дати заснування Рівного немає. Проте перша писемна згадка про нього – це 1283 рік. Місто входило у склад Галицько-Волинського князівства, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Російської імперії, Української народної республіки, Польської республіки. Більше про історію Рівного читайте у відповідному розділі нашого порталу.
Тричі столиця
Рівне тричі було столицею за свою історію. Вперше це сталося у квітні 1919 року. Тоді Директорія УНР виїхала з Києва і зупинилась на станції Рівне. І управління новоствореною державою перенеслося саме у вагон з Директорією. 5 травня 1919 року уряд УНР евакуювався з Рівного і воно припинило існування як столиця.
Весною 1919 року Рівне знову стало столицею. Володимир Оскілко захотів усунути Петлюру і зробив державний переворот. Але Рівне недовго було вдруге столицею.
1 вересня 1941 року фашистська окупаційна влада утворила рейхкомісаріат Україна. Рівне було тимчасовою столицею цієї адміністративної одиниці. Він проіснував до 10 листопада 1944 року. Керував нею Еріх Кох. Тут були свої гроші, багато зброї. Під час цього етапу свого «столичного» життя Рівне втратило чимало людей, мало табори і гетто, з нього вивезли велику кількість молоді на примусові роботи в Німеччину.
Рівненський краєзнавчий музей
Музей розташовується в тій будівлі, де колись була чоловіча гімназія. У 1839 році чоловіча гімназія «поселилася» у спеціально збудованому для цього будинку. Саме тут навчалися або працювали Микола Костомаров, Володимир Короленко, Пантелеймон Куліш, Іван Огієнко, Михайла Драгоманова, Саймона Сміта. Під час окупації Рівного фашистами тут була ставка Еріха Коха.
Колона Божої Матері
У Рівному у 1770 році була споруджена колона Божої Матері. Справа в тому, що містом ширилася чума і помирало багато людей. Тому було вирішено збудувати колону для Божої Матері. Автор проєкту невідомий. Хвороба дивним чином відступила. Через 75 років Рівне страждало від холери. Про колону згадали і привели до порядку. Недуга знову пішла.
Проте 22 квітня 1952 року колону демонтували, згідно з наказом. Це сталося у Великодню ніч.
Нову скульптуру встановили 25 серпня 2003 року. Автором є Володимир Стасюк. Вона не є точною копією давньої колони, є лише прообразом.
Видатні постаті
Рівне в різні періоди відвідували Тарас Шевченко, Микола Лисенко, Володимир Вернадський, Микола Біляшівський. У 1792 році до міста приїжджав Тадеуш Костюшко, який був закоханий у Людвіку Любомирську, яка на той момент вже була заміжня. Він навіть був у родинному палаці. Проте, скоріше всього, їхня тодішня зустріч була остання.
Підземелля
У 2020 році у парку Шевченка в Рівному відкрили «Таємничі підземелля Рівного». Про те, що під містом є підземні ходи було відомо давно, адже ще Володимир Короленко згадував про це у своїй повісті «У поганому товаристві». Проте у 2016 році в парку Шевченка раптово провалився асфальт. У цьому проваллі були знайдені підземні ходи. Виявилось, що їм приблизно 300 років. Кажуть, що ті підземелля, про які згадував Короленко, були під гуманітарною гімназією. Ходи до 7 метрів йшли від річки Усті до руїн палацу Любомирських.
Дивні вулиці
Понад століття тому Рівне могло похвалитися Африканською та Американською вулицями. Знаходилися вони в районі нинішнього пивзаводу.
«Царські» гості
Перебуваючи під окупацією Російської імперії Рівне неодноразово бачило царських персон. Адже у 1890-му році члени родини тодішнього імператора оглядали будівництво Тараканівського форту і заїжджали у Рівне, сам цар теж відвідував місто.
Під час Першої світової війни у Рівному працювала сестрою милосердя рідна сестра тодішнього царя Миколи княгиня Ольга. Останній цар кілька разів відвідував сестру в місті. У жовтні 1915 року цар приїжджав разом із сином Олексієм, який був досить хворим. На залізничному вокзалі цар зустрівся з генералом Брусиловим. По місту останній російський самодержець їздив автомобілем марки «Делоне-Бельвіль».
Кілька влад за три роки
У період з 1917 по 1920 рік у Рівному змінилося кілька влад. Тут панували Центральна Рада, Гетьманат, Директорія, радянська влада. Причому влади синхронно змінювали один одного. Найдовше існували у Рівному органи Центральної Ради – 345 днів.
Автобуси у Рівному
У 1910 році вперше у рівному з’явився автобусний маршрут. Автобус їхав від Рівного до Житомира. Відстань 188 кілометрів автобус долав за 19 годин. А у 1911 році німецький автобус їхав до Корця від Рівного за 2,5 години. Це -65 кілометрів.
У Рівному дуже багато цікавинок, тому обов’язково відвідайте це місто. Адже тут можна відкрити для себе незвичні речі і культурні особливості.