Багато сучасних районів Рівного виникли на місці колишніх сіл, хуторів і передмість. Видумка, Золотіїв, Дворець, Грабник, Басівщина та інші частини міста мають власну історію, яка часто сягає кількох століть. Деякі з них увійшли до складу Рівного лише у XX столітті, а їхні старі назви досі використовують містяни.
Історія мікрорайонів Рівного
Видумка — село, яке стало частиною Рівного
Рівне складається з колишніх сіл, які особливо активно розбудовувались і входили у склад міста за часів Радянського Союзу. Одне з них – це Видумка. Воно було селом до 1957 року. Населений пункт простягався від кінця нинішнього автовокзалу і аж до вулиці Граничної. На той момент вона була кінцем Рівного. А також воно тягнулося до нинішньої вулиці Степана Бандери.
Був ще й гостьовий двір з назвою «Видумка». Він знаходися поряд із кладовищем «Грабник».
Крім того, існувало село, яке називалось Видумка Друга. Воно пролягало на нинішніх вулицях:
- Глибока
- Слави
- Вротновських.
Там, де зараз розташовується школа номер 12, був центр села Видумка. Воно складалося з двох хуторів. Зараз в Рівному є вулиця, що має назву Видумка.
Кавказ — старе передмістя Рівного
У кінці позаминулого століття північно-східне передмістя Рівного називалось Кавказом. Будинки зводились на крутому пагорбі. Тут були кладовища: єврейське та православне. Нині це вулиця Кавказького та Міцкевича.
Нинішня вулиця Міцкевича йшла до села Бармаки. Тому її називали Бармацькою. До 1930-х років тут був млин.
До Другої світової війни на цій території проживало багато людей. Це були представники різних народностей, в основному всі вони були незаможними. Євреї, які тут жили, були знищені під час окупації Рівного.
Золотіїв — один із найдавніших районів міста
У 1511 році вперше було згадано про село Золотіїв. Воно належало князю Острозькому. У 1583 році населений пункт став володінням Степаня. В кінці 16-го століття воно стало частиною Рівного. Саме тут народився польський письменник Грабовський. У 1855 році тут була збудована Свято-Покровська церква. Вона є дерев’яною і є справжньою окрасою мікрорайону.
В позаминулому столітті тут були крамниця і постоялий будинок. А до Другої світової війни тут жили чехи, які тримали олійницю і млин.
Басівщина — від хутора до міського району
Це східна околиця міста Рівного. Це природнє урочище, яка має горбистий рельєф і ліси. З 1921 по 1939 рік було колонією. До 1947 року це був хутір, який входив до села Видумка. Пізніше і село, і хутір увійшли до складу міста.
У 50-х роках минулого століття тут існувала 13-та школа. А вже у 1982 році саме на цій ділянці розпочали будувати зоопарк, який зараз відомий у всій Україні.
Дворець — район із середньовічною історією
З 1463 року відоме село Дворець, яке належало князю Збаразькому. Населений пункт так називався, тому що тут була невелика панська садиба. Нині на її місці розташовується міська лікарня №2. Насправді люди тут жили дуже давно, про це відомо через історичні розкопки.
У 1933 році частину села включили до міста Рівного. Щоб доїхати до району Дворець, варто рухатися вулицею Дворецькою. Це одна з найбільш старих вулиць рівного. З позаминулого століття вона кілька разів змінювала свою назву. До Другої світової війни тут був єврейський шпиталь. А у 1926 році тут збудували Будинок молитви. Він став першим протестантським храмом у Рівному.
Грабник — від грабового гаю до житлової забудови
У 18 столітті на північно-східній околиці Рівного заклали грабовий гай. Він належав князям Любомирським. Його дуже любили містяни і часто там відпочивали. На початку минулого століття цю частину почали забудовувати. А вже з 20-х років минулого століття тут почали будувати приватні будинки. Вже до Другої світової війни тут існувало 30 вулиць. А також було старовинне кладовище, яке заснували у позаминулому столітті.
Цегельня — район рівненських цегельних заводів
На початку минулого століття мікрорайон цегельні був досить занедбаним. Адже саме тут виробляли цеглу і жили робітники. У 30-х роках минулого століття тут існували цегельні братів Райц. А ще тут існувала парова цегельня Милятина. Вона була найбільшою у Рівному.
До Другої світової війни у місті існувало 5 цегельних заводів. А також в цьому районі випалювали вапно. У цьому ж періоді тут спорудили сиротинець для дітей.
Старий ринок — де була давня торгова площа Рівного
Як і у всіх середньовічних містах, у Рівному була ринкова площа. Вона простягалася вздовж Пересопницької вулиці. Тут була площа Старий ринок. На вулиці Базарній можна побачити типову забудову того часу.
Воля — район, де селяни ставали міськими ремісниками
Це лівобережна частина міста Рівне. Вона розташовувалась між нинішніми вулицями Дорошенка, Хмільною, Дубенською. Зазвичай тут селилися ті, хто приїхав із села. Їм надавали землю, за яку вони певний час нічого не платили.
У 1785 році тут було 50 дворів. Селяни поступово звикали до міського життя і ставали ремісниками.
У Рівному навіть у давні часи було чимало районів. Зараз вони поглинуті містом, але пам’ять про них живе.
Більше історії Рівного читайте на нашому порталі.
