Рівненщина є батьківщиною багатьох видатних особистостей, в тому числі майстрів літературного-публіцистичного жанру. Серед них чільне місце посідає Улас Самчук – письменник, публіцист, журналіст та громадський діяч. Його ім’я відоме не тільки в Україні. Романи цього літератора відображають реалії життя в рідному краї за часів комуністичного режиму.
Хто такий Улас Самчук?
Цю відому людину називають «літописцем українського простору» Х століття. Творча спадщина прозаїка доводить його прагнення бути правдивим свідком своєї епохи.
Проте ставлення письменника та журналіста до політичних та соціальних проблем України, зокрема, Волинського регіону, чимало критиків оцінюють неоднозначно. З цього приводу досі точаться дискусії. Темами для полеміки критиків є не лише твори Уласа Самчука, але й суперечливе висвітлення ним подій українського національного руху та окупаційних реалій в період 1941–1942 року.
Де і коли народився Улас Самчук?
Малою батьківщиною майбутнього майстра пера стало невелике село Дермань, що нині належить до Рівненського району Рівненської області.
Народився він у 1905 році 7 (20) лютого. Батьками Уласа були заможні селяни. Вони відзначалися працьовитістю й релігійністю. Батько письменника, Олексій Антонович, був авторитетним та розсудливим господарем. Любов до рідного слова, пісень та народних звичаїв сину прищепила змалку його мати – Настасія Улянівна.
Як розповідає викладена в джерелах біографія Уласа Самчука, дитячі роки він провів у рідному селі, серед мальовничої волинської природи, в оточенні сакральної атмосфери, де шанувати працю та патріархальний уклад життя.
Де навчався Улас Самчук?
Перші знання майбутній прозаїк здобув у сільській початковій школі. Цей чотирикласний заклад знаходився при Дерманському монастирі.
Коли хлопчику виповнилося вісім років, його родина переїхала до села Теляківка. Причиною переїзду була купівля батьками нової землі та прагнення розширити господарство.
Продовжив навчання хлопець у Кременецькій мішаній приватній гімназії. Проте закінчити цю установу йому не вдалось. Улас Самчук, біографія якого була сповнена яскравих, але часто тривожних та трагічних подій, незадовго до завершення навчання в гімназії був призваний до війська.
Пізніше, коли літератор емігрував за кордон, він був вільним слухачем у Бреславському університеті в Німеччині (1928–1929) та навчався в Українському вільному університеті (УВУ) у Празі. Але жодного вищого закладу він офіційно не закінчив, опановуючи науки самотужки.
Улас Самчук і Рівне
Зв’язок творчої й громадської діяльності цієї особистості з відповідним містом має фундаментальне значення. Саме Рівне стало центром його публіцистичної та патріотичної діяльності в роки Другої світової війни. Нині обласний центр Рівненщини є головним осередком вшанування пам’яті «літописця Волині».
Саме в Рівному минув один із найдраматичніших та найбільш плідних періодів його життя. Улас Самчук, твори знають у багатьох країнах, у період німецької окупації, з вересня 1941 по березень 1942 року, жив у Рівному й обіймав посаду головного редактора газети «Волинь».
Цей відомий часопис став найвпливовішим легальним українським виданням того часу. На сторінках даного періодичного видання його редактор постійно публікував свої потужні патріотичні статті. Серед них особливо широкого громадського резонансу набув його полум’яний журналістський допис «Нарід чи чернь?»
Через безкомпромісну проукраїнську позицію та пропаганду ідеї незалежності Улас Самчук («Волинь» несла цю інформацію в маси) був заарештований нацистами у Рівненській в’язниці. Згодом він вимушено емігрував.
Творчість Уласа Самчука
Головні теми літературної спадщини прозаїка – національна ідентичність та історична пам’ять, проблема вибору у вирі революцій та воєн та доля українського селянства.
Своє життя письменник присвятив дослідженню духовного потенціалу нації, філософському осмисленню трагедій нашого народу й відображенню реалій життя села у волинському регіоні України.
Уперше світові відкрили страшну правду про примусову колективізацію й Голодомор 1932–1933 років саме твори Уласа Самчука.
Критики відзначають характерну для романів, повістей та мемуарів прозаїка епічність та глибокий реалізм, побутову точність описів та інтеграцію філософських і політичних роздумів у сюжет.
Які твори написав Улас Самчук?
Найвідоміші створені ним літературні шедеври – це роман «Марія», трилогії-епопеї «Волинь» та «Ост». Світові відомі також повісті письменника «Гори говорять» та «Юність Василя Шеремети» – вони присвячені боротьбі за волю й розповідають про формування молодої української душі.
Частиною творчої спадщини літератора є мемуарна проза. Її зразки, які висвітлюють спогади про події Другої світової війни й українське культурне життя в еміграції, – «На білому коні» і «На вороному коні».
Роман «Марія»
Твір, який «матерям, що загинули голодною смертю» присвятив Улас Самчук – «Марія». Завершив роботу над цим романом автор у 1933 році. Тема його – трагедія Голодомору та насильницької колективізації в українському селі.
У романі письменник змальовує життя й загибель українського селянства в перших десятиліттях ХХ століття. Центральний образ Марії в ньому є уособленням символу багатостраждальної України. Ідея твору – звеличення праці, материнства й вірності рідній землі та засудження тоталітарного комуністичного режиму і його спрямованих на знищення селянства нелюдських злочинів.
Роман «Волинь»
Це твір-трилогія, яка масштабно зображує життя українського селянства на Волині напередодні та під час Першої світової війни, а також процес національного й духовного пробудження людини. Тема, яку розкривають відповідні три книги Уласа Самчука, – побут, праця, моральні й духовні канони та психологія й традиції українського селянства.
Головний образ роману є автобіографічним. На прикладі цього літературного персонажу, Володьки Довбні, автор показує еволюцію власної свідомості від дитячого сприйняття світу до усвідомлення себе українцем.
Цікаві факти про Уласа Самчука
Сучасне Рівне береже спадщину письменника через меморіальні місця й культурні ініціативи. На центральній, театральній площі міста встановлений пам’ятник йому. Ця монументальна скульптура зображує літературного митця в задумі з книгою в руках.
Дізнатися більше про такого видатного прозаїка як Улас Самчук, творчість його та внесок у скарбницю української літератури дає можливість літературний музей Уласа Самчука. Цей заклад (Рівне, вул. Симона Петлюри,12) був відкритий у 2007 році як філія Рівненського обласного краєзнавчого музею.
Інший музей письменника знаходиться в селі Тилявка Кременецького району Тернопільської області (вул. Шкільна, 6), де минули його юні роки.
Письменнику довелося багато років провести в еміграції. Він мешкав у Німеччині й Канаді, очолював Мистецький український рух, що об’єднав український письменників у післявоєнні Німеччині та був членом уряду УНЗ у вигнанні.
Улас Самчук, життя і творчість якого заслуговує на увагу й пошану українців усіх поколінь, помер у 1987 році та похований у канадському місті Торонто.
Вивчення творів цього автора, зокрема, роману-хроніки «Марія» та уривків з трилогії «Волинь», входило до програми загальноосвітніх шкіл в Україні до 2012 року. Але за часів міністра освіти Дмитра Табачника їх з обов’язкового курсу вилучили й досі не повернули, попри численні звернення громадськості до Міністерства освіти.
Цей письменник міг стати Нобелівським лауреатом. У 1980 році в Канаді літературний журнал «Совремєнник» запропонував висунути кандидатуру Самчука на здобуття Нобелівської премії з літератури за його фундаментальну трилогію «Волинь». Проте ця справа тоді не була доведена до кінця.
Улас Самчук, цікаві факти про якого можна почути з уст екскурсоводів та знайти в джерелах, часто як публіцист і літератор користувався псевдонімами. Найвідоміші серед них – В. Данильчук, В. Перебендя та Іван Влодко.
